АНОНС: Прес-конференція "Зміни у порядку копіювання архівних документів"

20 серпня про зміни в порядку копіювання архівних документів розкажуть на прес-конференції в Києві.

У прес-конференції в агенції УКРІНФОРМ візьмуть участь заступник міністра юстиції України Денис Чернишов і голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

Нагадаємо, 27 липня 2018 року набули чинності зміни до "Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам", які затвердило Міністерство юстиції України.

Наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

Ці зміни обурили багатьох дослідників, які працюють в архівах. Кілька сотень організацій та істориків підписали звернення до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства юстиції з вимогою скасувати наказ і провести консультації з громадськості щодо вдосконалення нормативної бази в архівній сфері. 

 

20 серпня, 14.00

Місце: УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2-га зала). 

Організатор: Міністерство юстиції України.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Акредитація ЗМІ за посиланням. 

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.