Архів уряду ЗУНР у Римі відреставрували й оцифрували. ФОТО

Тривалий проект з оцифровування архіву Західноукраїнської Народної Республіки в Римі завершився.

Про це повідомила компанія "Архівні інформаційні системи" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Шестеро співробітників "АІС" із липня 2017 року працювали над реставрацією, скануванням та консервацією архіву. На завершальному етапі відреставровані та відскановані документи було вилучено з довоєнних австрійських коробок та тек й перепаковано у нові – безкислотні.

 

Консервацію здійснено за міжнародними стандартами довготривалого зберігання, це стосується також видань (газет та брошур з бібліотеки відділу преси ЗУНР), фото, мап та артефактів (елементів одягу, монет, печаток тощо).

 

"Разом Українським Католицьким Університетом ми працюємо над створенням електронного ресурсу, де будуть представлені матеріали архіву. Проект здійснюється за підтримки Східно-Європейського Дослідного Інституту ім. В’ячеслава Липинського (Філадельфія, США)", - ідеться в повідомленні.

 

ДОВІДКА:

Після припинення діяльності уряду Євгена Петрушевича в 1923 році  його архів залишався у Відні (Австрія). У 1934 році за сприяння митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького опіку над документами перебрав о. Мирон Горникевич - парох церкви Св. Варвари у Відні. Під час Другої світової війни, аби зерегти архів, його передають у Державний архів Австрії, а згодом до державного музею Фолькскунде. 

 

У 1960-х роках за архівом наглядали священики й ченці ордену Василіан, до якого відносилася церкви Св. Варвари Спроби української діаспори перевезти архів до українських музеїв у США не увінчалися успіхом через протидію австрійської влади. Забрати архів ЗУНР з австрійського держархіву владося предстоятелю УГКЦ Йосифу Сліпому після повернення із сибірського заслання. 


Архів передали в Український католицький університет у Римі.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.