Науковці відтворили карту, яка допомогла Колумбу відкрити Америку

Американські вчені відтворили карту, яка стала натхненням для мореплавця. Саме завдяки їй чоловік здійснив знамениту подорож через Атлантику та став відкривачем Америки.

Як повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на "Live Science", карту зуміли відновити науковці з Університету Рочестера, що в штаті Нью-Йорк. Зробили це завдяки цифровим технологіям та тривалому дослідженні.

Карта, яка надихнула Христофора Колумба на подорож Атлантикою. Фото: "Live Science"

Відомо, що автором карти був німецький дослідник Хенрікус Мартеллус. Мапа була створена у 1491 році та вважалась найбільш точним зображенням географічних об'єктів Землі.

Зокрема, в документі вперше правильно були нанесені обриси Японії. З часом карта мала значні пошкодження та стерті надписи, відтак дослідники повністю відновили все зображення.

"Команда використовувала декілька різних довжин хвиль, щоб сфотографувати карту – від ультрафіолету до інфрачервоного. Все тому, що Мартеллус використовував різні пігменти для написання цього тексту", – розповів науковець Чет ван Дузер.

За словами дослідника, візуалізація підтверджує здогадку, що Христофор Колумб був ознайомлений зі змістом карти. Відтак знаменитий мореплавець користувався нею, щоб знайти найкоротший шлях до Індії, що закінчилось відкриттям Америки, якої, звісно, на мапі не було.

"У біографії Фердинанд Колумб зазначив, що його батько знав, який курс приведе його до Японії. А робота Мартеллуса була єдиною картою Японії, яка показувала розташування країни. По суті, ця карта вплинула на ідеї Колумба про географію Азії та стимулювала його здійснити подорож", – додав Чет ван Дузер.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.