АНОНС: У Києві відкриють фотовиставку литовських "Партизанів з околиць Паневежиса"

28 серпня Мистецька галерея м. Паневежис (Литва) та Національний військово-історичний музей України запрошують на віткриття фотовиставки "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)"

Уперше відвідувачам музею пропонуються унікальні світлини з учасниками литовського визвольного руху, які боролись проти радянської окупації в 1945-1953 роках.

Зроблені партизанськими фотографами Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом, ці світлини в негативах десятки років ховали патріоти від радянських спецслужб. Широкому загалу вони стали відомі завдяки діяльності Станісловаса Багдонавічюса лише на початку 1990-х.

 

Перед відвідувачами відкриються унікальні деталі побуту, уніформи, бойового спорядження та озброєння бійців литовських визвольних загонів, які діяли у околицях міста Паневежис. У відкритті виставки братимуть участь куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва) та члени Національної спілки фотохудожників України.

28 серпня, 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1, вхід з Кріпосного провулка).

Організатори: Panevėžio miesto dailės galerija (Мистецька галерея м. Паневежис, Литва) та Національний військово-історичний музей України за сприяння Ради міста Паневежис та Національної спілки фотохудожників України.

Вхід вільний.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном (044) 284-64-76.

ДОВІДКА:

Після повторної окупації Литви Радянським Союзом у 1944 році, десятки тисяч патріотів вступили в боротьбу із загарбниками. Опір окупантам, який в історіографії відомий як литовська або партизанська війна, тривав більше 10 років.

За весь час у запеклих боях взяли участь не менше 50 тисяч осіб, а якщо враховувати і мирне населення, яке допомагало підпільникам, то ця цифра сягне понад 100 тис. Більш ніж 20 тисяч партизачнів загинуло за весь період цієї війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.