Іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону

Влада Іспанії ухвалила указ про перепоховання диктатора Франсіско Франко. Останки каудильйо ("вождя") винесуть із пантеону в Долині полеглих і передадуть його родичам, заявила віце-прем'єр Іспанії Кармен Кальво.

24 серпня Рада Міністрів Іспанії ухвалила декрет про перепоховання останків диктатора Франсіско Франко (1892–1975), повідомляє "Гордон" з посиланням на іспанське видання El Pais.

Його родичам дають 15 днів на добровільну ексгумацію. Якщо вони відмовляться від неї, декрет буде передано на затвердження парламенту. У разі позитивного рішення парламентарів рідним каудільйо дадуть іще 10 днів на визначення нового місця поховання.

Після закінчення цього строку уряд сам вирішить, де відбудеться перепоховання, сказала віце-прем'єр Кармен Кальво. За її словами, могила Франко в Пантеоні полеглих у Мадриді символізує відсутність поваги держави до жертв його режиму.

У червні, невдовзі після призначення, прем'єр Іспанії Педро Санчес заявив, що перепоховання Франко неминуче. Родичі диктатора заперечували проти ексгумації.

Генералісимум Франсіско Франко – один із організаторів військового перевороту 1936 року, який призвів до громадянської війни між республіканцями і націоналістами. Очоливши антиреспубліканські сили після перемоги у війні, він здобув повний контроль над країною, встановивши правий авторитарний режим, відомий як Франкістська Іспанія.

У період Другої світової війни франкістська Іспанія тримала нейтралітет (за винятком відправки однієї "Блакитної дивізії" на Східний фронт). Після війни Франко надав притулок багатьом нацистським злочинцям-утікачам. З 1950-х років економічні реформи, ініційовані урядом Франко призвели до іспанського "економічного дива". Репресії проти політичних супротивників режиму Франко тривали до самої його смерті у 1975 році.

Читайте також:

Демократизація назв вулиць: закономірність чи перегони ідеологій? Ситуація в Іспанії

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.