У Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса. ФОТО

Під час охоронних досліджень літописного Окольного граду Чернігова археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в давньогрецькому місті-державі Херсонесі.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

Це перша така знахідка на території колишнього Чернігівського князівства, зазначила керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко.

"За каталогом, таку монету викарбували в період між 1069 і 1071 роками – це друга половина XI століття. Для Чернігова і взагалі всієї території Чернігівського князівства ця знахідка – унікальна. Взагалі таких монет дуже мало, й то переважна більшість знаходиться у приватних колекціях", - розповіла археолог.

На знайденій монеті зображено якір. Фахівці кажуть, що більше ніде на грошах якір не карбувався.

Територію Окольного граду Чернігова досліджує досвідчена команда фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка та Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

За місяць розкопок вони вже знайшли понад 500 артефактів, залишки забудови різних періодів, рештки згорілих споруд та людей, що, ймовірно, загинули у період княжих війн-міжусобиць.

Найцікавішими знахідками керівник експедиції вважає підвіску із зображенням святого воїна, хрестики, металеві та скляні каблучки, вістря стріл, уламок кахлі з зображенням коронованого лева.

Розкопки тривають біля Чернігівської музичної школи №1 ім. С. Вільконського й мають закінчитися на початку вересня.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.