У Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса. ФОТО

Під час охоронних досліджень літописного Окольного граду Чернігова археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в давньогрецькому місті-державі Херсонесі.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

Це перша така знахідка на території колишнього Чернігівського князівства, зазначила керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко.

"За каталогом, таку монету викарбували в період між 1069 і 1071 роками – це друга половина XI століття. Для Чернігова і взагалі всієї території Чернігівського князівства ця знахідка – унікальна. Взагалі таких монет дуже мало, й то переважна більшість знаходиться у приватних колекціях", - розповіла археолог.

На знайденій монеті зображено якір. Фахівці кажуть, що більше ніде на грошах якір не карбувався.

Територію Окольного граду Чернігова досліджує досвідчена команда фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка та Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

За місяць розкопок вони вже знайшли понад 500 артефактів, залишки забудови різних періодів, рештки згорілих споруд та людей, що, ймовірно, загинули у період княжих війн-міжусобиць.

Найцікавішими знахідками керівник експедиції вважає підвіску із зображенням святого воїна, хрестики, металеві та скляні каблучки, вістря стріл, уламок кахлі з зображенням коронованого лева.

Розкопки тривають біля Чернігівської музичної школи №1 ім. С. Вільконського й мають закінчитися на початку вересня.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.