У Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція битви за Київ 1919 року. ФОТО. ВІДЕО

На День Незалежності у Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція бою між солдатами Української Народної Республіки та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил Півдня Росії.

Про це повідомляє видання "Вдало".

 

Захід відбувався в рамках Всеукраїнського фестивалю історичної реконструкції "Остання столиця".

Впродовж 24-25 серпня кам’янчани та гості міста мають змогу познайомитися із побутом та одностроями війська УНР, а також більше дізнатися про події 20-их років ХХ століття, коли Кам’янець отримав статус столиці.

 

Безпосередньо у п’ятницю в парку відбулася реконструкція бою, учасники використовували гармату, кулемети та стрілецьку зброю.

 

Під час проведення фестивалю "Остання столиця" організатори залучити унікальну історичну техніку, а саме – три броньовики "Остін" та два автомобілі.

Зокрема, використовувався автомобіль "Русо-Балт" моделі С24, з якого напередодні роздавали листівки-запрошення на фестиваль.

 

Загалом в Кам’янець завітали більше сотні членів клубів військово-історичної реконструкції з Києва, Львова, Одеси, Вінниці та Кам’янця-Подільського.

У програмі фестивалю була передбачена військова муштра, презентація історичного бою, тактичні маневри від реконструкторів.

 

Як відомо, фестиваль "Остання столиця" присвячений подіям 1919 року, коли Кам’янець-Подільський на певний час став тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Нагадуємо, що 24 серпня у Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.