АНОНС: У Києві відкриється виставка «Дванадцять київських князівен»

Дотепер медієвісти сперечаються про деталі біографії київських княжних, які стали європейськими монархинями, і від яких беруть початок найвідоміші королівські династії світу.

"Допоки вчені розходяться в думках, художники портретного жанру прославляють жіночі історичні постаті в образотворчому мистецтві" - йдеться у повідомленні Національного заповідника "Софія Київська".

 

У травні 2016 року "Укрпошта" ввела в обіг 12 поштових марок "Київські князівни на престолах Європи", автором яких став вітчизняний художник Василь Василенко (1949 р.н.), який працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, живопису, книжкової графіки та проектує поштові марки.

У пошуку образу і для переконливого художнього задуму у створенні історичного портрету художник зробив декілька варіантів ескізів до цієї серії, перш ніж з’явилася її друкована версія...

Анну, Мальфрідь, Вишеславу, Єфимію, Євпраксію, Анастасію, Єлизавету, Збиславу, Предславу, Добронігу, Добродію, Єфросинію та плідну роботу митця власне представить Національний заповідник на виставці.

Місце: Брама Заборовського, Національний заповідник "Софія Київська", Георгіївський провулок, 2

Час: 5 вересня, середа, 10.00

Виставковий проект "Дванадцять київських князівен" відбуватиметься в рамках фестивалю Княжа родина/ Regio genus.

Вартість квитка до Брами Заборовського 20 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.