Під Міланом знайшли кухоль, повний давньоримських монет. ФОТО

У підвалі колишнього театру в північній Італії археологи знайшли скарб цінних монет доби Римської імперії.

Сотні монет були знайдені в стеатитовому кухлі, викопаному в підвалі  колишнього театру Крессоні, в м. Комо на північ від Мілана, інформує CNN.

"Ми ще не знаємо докладно, якою є історична й культурна цінність знахідки, — сказав міністр культурної спадщини Італії Альберто Бонісолі, — Але та місцевість може стати справжнім скарбом для нашої археології. Це відкриття сповює мене гордістю".

 Фото: edition.cnn.com

Монети виявили на початку вересня й передали в реставраційну лабораторію в Мілані, де археологи та реставратори їз вивчатимуть. Міністерство культури не оголошує варість скрабу, проте італійські медіа говорять, що монети можуть коштувати мільйони доларів.

Історичний театр Крессоні відкрився в 1807 році, пізніше його перетворили на кінотеатр, що діяв до закриття в 1997 році. Цей об’єкт розташований неподалік території форума римської колонії Новум Комум, де були знайдені інші важливі артефакти римської доби. 

Як повідомлялося, на південному заході Нідерландів археологи знайшли в похованні бронзову чашу для вмивання, ймовірно, зроблену в III-IV століттях після Р. Х.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.