Депутат Верховної Ради просить міністра юстиції скасувати наказ про нові архівні правила

Народний депутат Ганна Гопко надіслала міністру юстиції України Павлу Петренку звернення із закликом скасувати наказ Мін'юсту про запровадження нових правил копіювання архівних документів.

Копію листа Гопко опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці"

"Вільний доступ до архівів – не лише важливе завоювання української демократії, але і наша зброя в інформаційній війні з Москвою", – написала політик. – Але Міністерство юстиції з подачі Державної архівної служби примудрилося на рівному місці створити серйозну проблему".

Ганна Гопко назвала наказ Мін'юсту №2059/5 від 27 червня 2018 року тиким, який "хоча формально дозволяє копіювати інформацію з архівних документів власними технічними засобами, встановлює штучні й абсолютно незаконні обмеження, які роблять копіювання більшості історичних документів неможливим".

На її думку, документ протиправно встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

 
 

Відповідно, до міністра юстиції політик висловила такі прохання:

- скасувати Наказ №2059/5 та, у відповідності до встановлених процедур із залученням громадськості, розробити нову редакцію Наказу, що буде відповідати букві та духу Закону;

- ініціювати перевірку обставин виникнення Наказу та забезпечити притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

- започаткувати давно назрілі системні зміни в архівній справі: від оцифрування і викладення у вільний доступ найбільш затребуваних та загрожених архівних документів до призначення кваліфікованих кадрів на посади керівників архівних установ і реальних дій з переведення архівів у пристосовані для зберігання історичних документів приміщення.

Читайте також:

Почалася громадська кампанія проти нових архівних правил

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.