Конкурс наукових проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост" приймає заявки

Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему "Зберігаючи пам'ять про Голокост" від Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC).

Як зазначають організатори, мета конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

 

На конкурс подаються наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою конкурсу. Роботи приймаються українською та англійською мовами. 

У Конкурсі можуть брати участь студенти (курсанти), які здобувають освіту за освітнім ступенем бакалавра (3-4 курс), магістра та аспіранти.

Конкурс проводиться у три етапи.

  1. Прийом заявок на конкурс – з 20 липня до 1 жовтня 2018 року. Журі розглядає заявки та анотації, відбирає кращі і надсилає запрошення для участі у другому етапі до 15 жовтня 2018 року.
  2. Подання конкурсних робіт на розгляд журі – до 15 листопада 2018 року. Журі Конкурсу оцінює та відбирає кращі наукові, науково-дослідницькі проекти для участі у третьому етапі Конкурсу.
  3. Презентація та захист проектів, визначення та нагородження переможців – 3 грудня 2018 року (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

Оцінювання робіт та визначення переможців конкурсу здійснює журі.

 

За підсумком оцінок Журі, визначається одне перше, два других та три третіх місця. Переможці отримають грошові винагороди:

  • 1 місце – 5,000 гривень та можливість проходження стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру;
  • 2 місце – 3,000 гривень;
  • 3 місце – 2,000 гривень.

Конкурс проводиться за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр"

Докладніше про умови участі, а також порядок проведення конкурсу читайте в Положенні про конкурс.

За додатковою інформацією пишіть на скриньку konkurs@babiyar.org.

Контактні особи: Михайленко Наталія – (044) 248 19 21, Каплунова Валентина – (044) 233 66 17.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.