У Києві відкрили виставку про простести проти придушення "Празької весни". ФОТО

50 років тому, попри тотальний контроль комуністичних тоталітарних режимів, в радянській Україні та інших країнах Соціалістичного табору знаходилися сміливці, які протестували проти придушення Радянським Союзом "Празької весни": підтримували засуджених учасників протестного руху, організовували студентські страйки та поширювали інформаційні листівки. 

Багатьом це обернулося крахом кар’єри, звільненням з роботи та ув’язненням. Про заклики проти окупації Чехословаччини в 1968 році як складову боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи розповідає виставка "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр", яку відкрили 13 вересня на майдані Незалежності в Києві чеські та українські партнери.

"Ця виставка розповідає не стільки про російську окупацію Чехословаччини, скільки про реакцію на ті події людей у світі  та їхню здатність на протест. Вони розуміли, чим цей протест може закінчитися, але не могли миритися зі злом. Це важлива інформація, особливо тепер, коли світ знову стоїть перед викликами загрози свободі. І ця виставка, яка має назву "За вашу і нашу свободу" демонструє, що людська солідарність – це той камінь, об який спіткнувся тоталітарний режим. Чим більше сьогодні у світі буде акцій солідарності з Україною, тим швидше настане кінець російській агресії", — наголосив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

У 1968 році Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Ті, хто встиг налаштувати радіопрогравачі перед їхнім заглушенням, довідалися, що радянські керівники в Москві, разом із очільниками інших країн Варшавського договору, вирішили насильно припинити процес реформ та суспільних змін, відомий під назвою "Празька весна".

Подробиці тих подій пригадала Перший заступник Голови Сенату Парламенту Чеської Республіки Мілуше Горска:

"Це була вже друга окупація після комуністичного путчу в 1948 році. Це була підступна окупація, яка відбулася вночі. Молоді люди мають знати, наскільки трагічними були наслідки перебування радянських частин у нас в країні і наскільки це спустошило нашу країну. Що сотням тисяч чехів так звана "нормалізація" скалічила життя, а дехто, як Ян Палах, пожертвував ним. І цей режим нормалізації в Чехії був легалізований саме радянськими танками", — зазначила пані Горска.

Одиним із героїв виставки, безпосереднім учасником акцій протесту 1968 року є народний депутат України, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Свобода Чехословаччини була роздушена, але можу з абсолютною впевненістю сказати, що це був вагомий внесок у подальший розвал комуністичного режиму. Хай через двадцять років. Але, якби не було Чехословаччини, якби не було спротиву чехів тоталітарному режиму, можливо і звільнення від комуністичного іга було б значно пізніше", — зазначив він.

Документи, фотографії та інтерв’ю для виставки автор Адам Граділек збирав разом Петром Блажеком, Штепаном Черноушекем, Міхаелом Стоїловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

"З великою радістю хочу відзначити та оцінити сучасну відкритість та готовність українських архівів, особливо архіву СБУ, йти назустріч. Завдяки цьому ми можемо знайомитися з історіями хоробрості та солідарності, що мали місце під час протестів проти окупації Чехословаччини Радянською армією у 1968 році. Вони повинні бути для нас, і я вірю, що і для людей тут, в Україні, натхненням для намагань, які ніколи не закінчаться, створити більш вільне суспільство." — розповів заступник директора чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів Ондржей Матейка.  

У відкритті виставки також взяли участь: перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, заступник Голови Служби безпеки України Віктор Кононенко,польський фотограф та режисер, яка сама підтримувала протести проти окупації Чехословаччини Йоанна Кошик-Хеландер, також учасники протестних акцій в Україні та їхні родичі: народний депутат України, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, український дисидент, правозахисник, громадський діяч Зорян Попадюк, племінник Василя Макуха Юрій Макух, син Володимира Івкова Володимир Івков.

Автори виставки: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті.

Організатори: Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Чеський Центр, Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті, Посольство Чеської Республіки в Україні, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Понад 300 документів КГБ про "Празьку весну" можна переглянути в Електронному архіві українського визвольного руху в онлайн колекції . 

Нагадаємо, 17 вересня 2018 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (м. Київ, вул Іллінська, 9) відбудеться прем’єрний показ документального фільму  "Vesna68"  про події "Празької весни".