Спецпроект

Демографія Голодомору: у Києві пройшли наукові дебати

Оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору є сферою науки чи ідеології? Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття? Наскільки правдива українська демографічна статистика 1920–1930-х років? Що Україні варто зробити для визнання світом Голодомору геноцидом?

Про ці та інші питання публічно дискутували українські та іноземні науковці в Інституті демографії НАН України 13 вересня 2018 року, повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Дебати складалися із двох частин. Перша частина, участь у якій взяли американський демограф і соціолог Олег Воловина, співробітники Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Олександр Гладун і Наталія Левчук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Геннадій Єфіменко, заступник начальника Харківського бюро судово-медичної експертизи Андрій Кісь та професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук та ін., була присвячена безпосередньо темі демографічних втрат унаслідок Голодомору.

 Фото: УІНП

"У нас головні розбіжності в оцінках пов’язані не з методологією, а з інформацією, яку ми використовуємо. Тому я хочу запропонувати створити робочу комісію, до складу якої увійдуть ті науковці, які займаються проблемами демографічного аспекту Голодомору", - підсумувала результати першої частини наукових дебатів очільниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

 Фото: УІНП

Дискутантами другої частини дебатів, присвяченої висвітленню Голодомору у контексті міжнародного права та обізнаності західної спільноти про українську трагедію ХХ століття, виступили професор Гарвардського університету Сергій Плохій, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, правозахисник Євген Захаров та історики Карл Беркгоф (Нідерланди), Роман Сербин та Богдан Клід (Канада), завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НAН України Станіслав Кульчицький, директорка Українського науково-освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) Людмила Гриневич та ін.

Дослідник Сергій Плохій зауважив: "Голодомор є унікальним епізодом в українській історії з тієї точки зору, що тут міждисциплінарна співпраця, дискусії відбуваються більш ніж з будь-якої іншої ділянки будь-якого періоду української історії.

Голодомор є також унікальним і з тієї точки зору, що ні один інший аспект української історії не є настільки залученим в світові дискусії та історіографію".

 Сергій Плохій

Фото: УІНП

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив: "Рівень знань українців про Голодомор протягом 90-х-2000-х років суттєво зріс. Більше того – за даними 2015 року 80% українців вважають Голодомор геноцидом.

Це дає підстави говорити про те, що тему Голодомору можна вважати одним із найкращих зразків певного суспільного консенсусу щодо подій минулого в історії України. Це та подія, яка трактується практично однозначно всіма українцями. Вважаю, що це стало можливим завдяки об’єднанню зусиль громадськості, діаспори, науковців та політиків".

Володимир В'ятрович

Фото: УІНП

 

Зазначимо, що цього року Україна і світ вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору 24 листопада 2018 року.

Захід було організовано Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), за сприяння Українського інституту національної пам’яті, Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій, Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Нагадуємо, що минулого тижня у Меморіалі Голодомору відкрили виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.