У Чехії пес відкопав скарб бронзової доби

На півночі Чехії пес знайшов скарб з 20-а предметами, серед яких були інструменти, зброя та прикраси. За словами археологів, артефакти виготовили близько трьох тисяч років тому представники культури полів поховальних урн.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на Radio Praha.

 Фото: ČTK / PR / Královéhradecký kraj

Житель чеського села Костелецкі Горки гуляв із собакою уздовж одного з полів коли тварина несподівано почала рити землю. Коли господар підійшов подивитися, він побачив зроблені з бронзи предмети, схожі на серпи.

Всього пес відкопав 20 предметів, серед них 13 серпів, два бронзових наконечники списів, три сокири та кілька браслетів.

На думку археолога Мартіни Бекової, співробітниці музею та галереї "Орліцкі гори" в сусідньому місті Річнов, яка разом з колегами займалася експертизою артефактів, скарб закопали представники культури полів поховальних урн.

"Той факт, що стільки предметів було виявлено в одному місці, імовірно, пов’язаний з поклонінням комусь, найвірогідніше, це було жертвоприношення. Особливо дивно те, що всі артефакти були цілими.

Люди, які жили тут в цей час, зазвичай ховали фрагменти, часто оплавлені. Це красиві предмети, але той факт, що вони цілі та в хорошому стані, для нас набагато цінніше", — каже Бекова.

Довідково. Культури полів поховальних урн — загальна назва ряду археологічних культур, що існували в Центральній і Північній Європі наприкінці бронзової доби, приблизно в 1300-750 роки до Р.Х.

Представники цих культур спалювали померлих і ховали попіл в керамічних урнах, які ховали в полях, в могильниках без насипу. Вони виготовляли керамічні та дерев’яні посудини, бронзові мечі та сокири, а також бронзові та залізні прикраси.

Нагадуємо, що раніше на півночі Італії знайшли скарб з золотими римськими монетами вартістю в кілька мільйонів доларів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.