У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

Мінський міський виконавчий комітет відмовив у розміщенні пам'ятної дошки на честь сторіччя незалежності Білорусі під приводом якихось міфічних "звернень громадян".

Про це повідомив у Facebook користувач Maxim Mirovich.

 Меморіальна дошка до 100-річчя БНР

У повідомленні він закликав звернутись до Мінської міської влади: "Давайте покажемо, що ми теж громадяни і маємо свої права. Прошу всіх написати у вільній формі офіційне звернення до Мінміськвиконкому, додавши в кінці "Прошу врахувати мою думку – я ЗА установку дошки БНР на вулиці Володарського".

Зазначимо, що за повідомленнями Радіо Свобода, цього року місцеві органи влади у різних містах заборонили демонстрації з приводу річниці БНР, але дозволили концерти, котрі пройшли у Мінську та ще 20 містах Білорусі.

Міська влада Мінська, раніше дозволила встановити меморіальну дошку на будинку, де було проголошено незалежність БНР, кошти на неї були зібрані людьми за три години через краудфандінг. Люди зібрали також гроші на концерти у Мінську та інших містах.

Довідково. 25 березня 1918 року Рада Білоруської Народної Республіки оголосила незалежність. Це було першою спробою створення білоруської держави у 20-му столітті. Реально БНР проіснувала менше року, але її створення вплинуло на рішення про оголошення у 1919 році БРСР та у 1991 році – Республіки Білорусь.

БНР мала дипломатичні відносини з Українською Народною Республікою, вела переговори з Києвом про спільні кордони, а також отримувала від УНР міждержавні позички.

Початком становлення нової білоруської держави вважаються Всебілоруські народні збори, які були скликані білоруськими громадськими організаціями та окремими діячами. Учасників з’їзду в ніч з 17 на 18 грудня 1917 року розігнали більшовики, які незабаром відступили під натиском німецької армії. Але учасники з’їзду встигли обрати свій виконком.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.