ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

ЮНЕСКО включило особистий архів англійського письменника Джорджа Орвелла в список документальної спадщини "Пам'ять світу".

Як повідомляє УІНАН із посиланням на The Guardian, особистий архів включає щоденники письменника, його журналістські та письменницькі записи.

У цих записах, у тому числі, вперше з'явилася відома фраза з антиутопії "1984": "Війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — це сила".

ЮНЕСКО визнало, що роботи Орвелла вплинули на розвиток людини і зараз також мають значний вплив на читачів.

Син Орвелла річард Блер сказав, що пишається не тільки цим досягненням, а й також тими людьми, які доклали великих зусиль для визнання спадщини Орвелла.  

Архів Джорджа Орвелла зберігається в Університетському коледжі Лондона з 1960 року. Сам письменник зберігав дуже мало особистих документів, а рукописів  ще менше. Відповідно, його архів займає лише три погінні метри у сховищі.

ДОВІДКА:

Джордж Орвелл (19031950) британський журналіст і письменник. Справжнє ім'я Ерік Артур Блер. Найбільше прославився своїми антиутопіями "Колгосп тварин" і "1984", в яких зобразив комуністичний тоталітарний режим.

Читайте також:

Роман Орвелла "1984" ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.