АНОНС: У НІМУ презентують фільм про голову Київського братства УПА

22 вересня в Національному музеї історії Українивідбудеться презентація волонтерського проекту зі збереження спогадів ветеранів визвольного руху "Жива УПА".

Метою волонтерського проекту "Сектор правди" став збір й документування спогадів ветеранів УПА. Учасників проекту до цього привів невблаганний плин часу, адже зараз наймолодшим із живих ветеранів УПА вже по 90 років і вони не можуть довго чекати.

 

На основі розповідей ветеранів УПА для популяризації українських героїв, для вшанування пам'яті тих, хто загинув у боротьбі, для поширення історичної інформації у доступній, в тому числі для молоді, формі, вже знято першу серію циклу "Жива УПА" - "Орест" (історія голови Київського крайового братства УПА Ореста Васкула), завершено фільмування другої частини - "Повстанське Танго", розпочато знімання третьої серії циклу "Я не з неба" про Мирослава Симчича, а матеріалу зібрано ще на 14 серій.

Команда проекту "Жива УПА" включає як журналістів-волонтерів, так і фахівців Національного музею історії України. 

Під час презентації буде показано першу серію циклу "Орест" (тривалість бл. 35 хв) та продемонстровано відеоролик проекту "Жива УПА".

Про проект розкажуть його авторки Алла Мегель та Марія Яремчук, а також генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська.

22 вересня, субота, 16.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "Сектор правди" та Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 30 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.