АНОНС: У НІМУ презентують фільм про голову Київського братства УПА

22 вересня в Національному музеї історії Українивідбудеться презентація волонтерського проекту зі збереження спогадів ветеранів визвольного руху "Жива УПА".

Метою волонтерського проекту "Сектор правди" став збір й документування спогадів ветеранів УПА. Учасників проекту до цього привів невблаганний плин часу, адже зараз наймолодшим із живих ветеранів УПА вже по 90 років і вони не можуть довго чекати.

 

На основі розповідей ветеранів УПА для популяризації українських героїв, для вшанування пам'яті тих, хто загинув у боротьбі, для поширення історичної інформації у доступній, в тому числі для молоді, формі, вже знято першу серію циклу "Жива УПА" - "Орест" (історія голови Київського крайового братства УПА Ореста Васкула), завершено фільмування другої частини - "Повстанське Танго", розпочато знімання третьої серії циклу "Я не з неба" про Мирослава Симчича, а матеріалу зібрано ще на 14 серій.

Команда проекту "Жива УПА" включає як журналістів-волонтерів, так і фахівців Національного музею історії України. 

Під час презентації буде показано першу серію циклу "Орест" (тривалість бл. 35 хв) та продемонстровано відеоролик проекту "Жива УПА".

Про проект розкажуть його авторки Алла Мегель та Марія Яремчук, а також генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська.

22 вересня, субота, 16.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "Сектор правди" та Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 30 грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.