У Білорусі почав виходити білоруськомовний історичний журнал. ФОТО

Глянцеве ілюстроване видання "Наша гісторыя", засноване редакцією газети "Наша ніва", почало виходити від серпня 2018 року.

На даний час вийшло вже два числа журналу.

"До сих пір у Білорусі слабко розвинута система популяризації національної історії. З цього виходить місія редакції подолати розрив між наукою і масовими знаннями. Серед авторів — найкращі історики-науковці, а пишуть вони про різні епохи, героїв і лиходіїв", — наводить концепцію видання "Беларусский партизан".

 Фото: FB Андрій Динько

Журнал пропонує такі рубрики: "Звідки наш рід", "Біографія". "Політика", "Річ Посполита", "Військова слава", "СРСР", "Народи Білорусі", "Пра-світ", "Туристичні напрями", "Наша страва", "Кухонні історії", "Прості речі", "Господарство", "Анекдоти", "Комікс".

Редакція творчо підійшла до засобів зацікавлення читачів. З другого номеру журналу публікується комікс "Франциск. Народження короля" (сюжет Андрія Скурка, художник Антоніна Пашкевич). У третьому числі обіцяють додати комікс Олеся Киркевича про гетьмана Ходкевича. Для юних читачів пропонують дитячу сторінку.

Ескізи коміксу про гетьмана Ходкевича. Фото: nn.by 

Центральною темою першого номеру журналу стало Велике князівство Литовське. Окрім серйозних публікацій читачі можуть прочитати історичні анекдоти, рецепти і комікс.

 У першому номері навіть є стаття про радянського агента Богдана Сташинського, який убив лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Фото: belaruspartisan.by

Як пише "Наша ніва", темою другого числа є постать Кастуся Калиновського, керівника повстання 1863 року, якого білоруси вважають своїм національним героєм.

  Фото: nn.by 

Серед 25 публікацій на 100 сторінках номеру також:

  • Війна після війни: антирадянське підпілля в післявоєнній Білорусі.
  • Знаменити радянський шпигун Кім Філбі, білоруський слід.
  • Із ГУЛАГу на Райхстаг. Історія генерала, білоруса Михайла Букштиновича.
  • Як сирота став найбагатшим селянином Гродненської губернії: ким він був і чщо стало з його предками.
  • Артилерія Несвізького замку.
  • Славне минуле білоруського сиру.
  • Яким собак тримали наші предки.
  • Початок коміксу про білоруського першодрукаря Франциска Скорину.
 Фото: nn.by 

Окрім паперової версії, можна придбати й електронну у форматі pdf. Журнал "Наша гісторыя" редагують Андрій Динько і Олександр Пашкевич.

За словами головного редактора, журнал мав проблеми з дистрибуцією. "Приватні розповсюджувачі вже мають його, вже продали перший завіз, отримали другий. А державні розповсюджувачі й мукають, і теляться. Одна область взяла, інша ніяк не підпише договір, третя погоджується продавати тількив павільйонах, а не в кіосках. Ну а як оголосити про вихід, коли не скажеш докладно, де можна купити?", — бідкався Андрій Динько в серпні цього року.

Читайте також:

У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.