Словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби. ФОТО

Східноcловацький музей у Кошице представив два унікальних бронзових шоломи, які знайшов місцевий грибник у 2017 році недалеко від села Трговіште.

Чоловік, який під час збору грибів натрапив на шоломи, тримав їх у себе вдома кілька місяців, а нещодавно вирішив передати знахідку в музей, повідомляє "Новое время" з посиланням на словацький сайт Spectator.

"Це дорогоцінне відкриття складається з двох бронзових шоломів. Були також дві пари захисних щічних подушок і два спіральних захисних пристрої", — сказав Роберт Полак, директор музею.

 Фото: František Iván, TASR

Хоча автор знахідки вирішив залишитися анонімним, він вказав археологам місце, де знайшов шоломи. Вартість знахідки оцінюється в 60 000 євро, зараз вона є власністю держави.

 

Відкриття шоломів епохи бронзи рідкісні не лише у Словаччині, а й у всій Європі. Шоломи з Трговіште виконані в західноєвропейському стилі з двох бронзових пластин. Прикрашені боки з'єднані з центральною гребінкою, яка має отвір для кріплення декоративного шлейфа. Інші отвори з боків і на нижньому краю слугували для прикріплення захисту щік.

 

Походження шоломів Трговіште залишається неясним. Імовірно, вони були продані для еліти місцевого суспільства — військових начальників. Шоломи використовувалися і ремонтувалися. Вони були радше символом статусу носія, символом його положення і сили, ніж захисним спорядженням.

Подібні шоломи були знайдені в інших містах Словаччини, але вони були зроблені тільки з одного листа бронзи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.