В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Влада Іспанії відкриє доступ до секретних архівів часів Громадянської війни 1936-1939 років та періоду диктатури Франсіско Франко до 1968 року.

Комісія Міноборони Іспанії, що займається подібними документами, ще в квітні передала відповідні рекомендації главі відомства – повідомляє Rambler.

 Франсіско Франко

Йдеться приблизно про 10 тисяч документів, що зберігаються в головному військовому архіві в місті Авіла (інших архівів процес розсекречення поки не торкнеться).

Як тільки ці матеріали розсекретять, будь-хто з бажаючих зможе дізнатися подробиці бойових операцій періоду Громадянської війни, в тому числі які підрозділи брали участь в тих чи інших зіткненнях, бойовий порядок, кількість сил, рух військ, плани оборони та ін.

Серед різних юридичних документів можна виявити дані про табори утримання, робочі батальйони, накази про арешти, доноси, доповідні про дезертирство і саботажі, слідчі матеріали, в тому числі списки підозрюваних.

Третій блок складуть документи, що стосуються фортифікаційних ліній на Піренеях, в Каталонії, Арагоні та Наваррі.

Четвертий блок документів найцікавіший, в нього входять бюлетені, складені другою секцією генштабу, що займалася розвідкою. При цьому, як відзначає Комісія, інформація, що міститься в цих матеріалах не вплине на безпеку Іспанії.

Нагадуємо, що наприкінці серпня було прийнято рішення, що іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.