Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР.КОНКУРС

25 вересня Львівська міська рада розпочала приймати документи на участь у конкурсі на кращі проекти в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 роки. Автори 10-х найкращих проектів отримають по 25 тис. грн.

Прийом документів триватиме до 25 жовтня 2018 року включно. Ця Програма затверджена ухвалою сесії міської ради № 3862 від 20.09.2018 "Про затвердження Програми преміювання авторів кращих проектів в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 рр.".

 

Для участі в конкурсі, кандидати мають подати через Центр надання адміністративних послуг або шляхом подачі Електронного звернення на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради такий пакет документів:

1. Заяву на участь у конкурсі та згоду про використання і обробку персональних даних (додаток 2 до цієї Програми).

2. Опис проекту, який був реалізований чи завершений у 2018 році, оформлений машинописом (з ілюстраціями у разі необхідності) та у вигляді електронної презентації.

3. Рецензію на проект та рекомендаційні листи, надані авторитетними науковцями із обраної галузі проекту.

4. Рекомендаційні листи (за наявності).

5. Завірену копію паспорта громадянина України.

6. Копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру.

Деталі участі у програмі та зразок аплікаційної форми можна знайти на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради за посиланням.

Нагадуємо, що триває прийом заявок на конкурс студентських науоквих робіт "Український визвольний рух 1920-х - 1950-х років".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.