Польське радіо запустило портал до 100-річчя відновлення незалежності Польщі

Польське радіо запустило інтернет-портал під назвою "Незалежна Польща" ("Polska Niepodległa") до 100-річчя незлаженості країни.

Він представляє ряд нових радіопередач, також періодичних, пов’язаних із 100-річчям повернення Польщею незалежності. До цієї ініціативи приєдналися усі Програми та Служби Польського радіо, а також портал polskieradio.pl та архів радіо.

 

Польське радіо пропонує своїм слухачам, крім цікавих радіопередач, також зустрічі із журналістами та запрошеними гостями на відкритих подіях у місцях, що є символами польської незалежності.

Майданчиком, що об’єднує цю широку, різноманітну та інноваційну діяльність радіо, стала веб-сторінка www.niepodlegla.polskieradio.pl, створена спільно журналістами, графічними дизайнерами та IT-фахівцями.

Niepodlegla.polskieradio – це історії, люди, події, явища та рефлексії, пов’язані із 100-річчям незалежності Польщі. Це також тексти, спогади, репортажі, розповіді свідків, галереї фільмів та світлин. Це невідомі документи, унікальні звукозаписи, радіо архіви, старі фотографії та сучасні відеоролики.

Читайте також:

Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.