Спецпроект

Порошенко знову закликав Генасамблею ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко знову закликав Генеральну асамблею Організації Об’єднаних Націй визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це він сказав, виступаючи під час загальних дебатів 73-ї сесії Генеральної асамблеї 27 вересня в Нью-Йорку, США, передає "Левый берег".

Порошенко повідомив, що в 2019—2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і соціальній раді ООН Україна прикладатиме зусилля для виконання порядку денного стійкого розвитку на період до 2030 року. А серед 17 цілей найбільше вітає ініціативи ООН, спярмовані на подолання голоду у світі.

"Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн чоловік у світі недоїдають, моя держава не може стояти осторонь і готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки. Україна, як ніхто інший, щнає ціну цієї трагедії", — сказав Порошенко.

Зокрема, Президент нагадав, що в листопаді відзначатимуться 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років.

"Цей страшний злочин, масова смерть від голоду, був штучно організований сталінським режимом. Голодомор забрав життя 7 мільйонів українців. У зв’язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації",

"У листопаді цього року ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації", — відзначив він.

"Левый берег", наводить слова Президента, в яких він стверджував про 7 млн українців, які померли від Голодомору. На сайті ж Адміністрації Президента в цитаті Порошенка йдеться лише про "багато українців".

У 2016 році Порошенко доручив Міністерству закордонних справ активізувати роботу з міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Після того Верховна Рада України звернулася до демократичних держав з аналогічним проханням.

Нагадаємо, на сьогодні Голодомор визнали геноцидом уже 12 штатів Сполучених Штатів Америки: Огайо, Міссурі, Вашингтон, Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Орегон, Пенсильванія і Канзас.

Відповідне рішення ухвалили парламенти низки країн, зокрема: Канади, Австралії, Грузії, Польщі, Португалії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Еквадору, Колумбії, Мексики, Парагваю, Перу і Чилі.

Читайте також:

Комітет Сенату США затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.