Спецпроект

Комітет Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом

Комітет із закордонних відносин Сенату США 26 вересня затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це інформує Посольство України в Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. У ній висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.

Резолюція, співавторами якої виступили понад два десятки сенаторів, була представлена 14 березня ц.р. групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Сенаті США Робертом Портменом та Річардом Дурбіним

"Ми ніколи не повинні забувати жахіття, скоєні проти українського народу руками Радянського Союзу під час Голодомору, - сказав Портмен, - Ця важлива резолюція вшановує пам'ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосипа Сталіна використання голоду як зброї, щоб зламати прагнення України до незалежності від радянського поневолення. Україна продовжує сьогодні захищати свою незалежність та суверенітет від російської агресії, і ця резолюція слугує важливим нагадуванням про страшні злочини, завдані Україні, та захисту народу, чий дух не зломити".  

Як повідомляє сторінка сенатора, за свої зусилля на підтримку України в боротьбі з російською агресією Портмен одержав Відзнаку свободи ім. Шевченка, найвищу нагороду Українсько-американського товариства, Орден Св. Володимира від Української православної церкви Київського патріархату. Він відвідував Україну кілька разів, зокрема очолював місію спстерігачів від Конгресу США на виборах Президента України 2014 року. 

Резолюція ґрунується на низці дій Конгресу, спрямованих на засудження Голодомору та вшанування його жертв, у тому числі й відкриття меморіалу Голодомору у Вашингтоні в 2015 році. За резолюцію тепер мають проголосувати в Сенаті.   

Читайте також:

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.