Спецпроект

Комітет Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом

Комітет із закордонних відносин Сенату США 26 вересня затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це інформує Посольство України в Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. У ній висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.

Резолюція, співавторами якої виступили понад два десятки сенаторів, була представлена 14 березня ц.р. групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Сенаті США Робертом Портменом та Річардом Дурбіним

"Ми ніколи не повинні забувати жахіття, скоєні проти українського народу руками Радянського Союзу під час Голодомору, - сказав Портмен, - Ця важлива резолюція вшановує пам'ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосипа Сталіна використання голоду як зброї, щоб зламати прагнення України до незалежності від радянського поневолення. Україна продовжує сьогодні захищати свою незалежність та суверенітет від російської агресії, і ця резолюція слугує важливим нагадуванням про страшні злочини, завдані Україні, та захисту народу, чий дух не зломити".  

Як повідомляє сторінка сенатора, за свої зусилля на підтримку України в боротьбі з російською агресією Портмен одержав Відзнаку свободи ім. Шевченка, найвищу нагороду Українсько-американського товариства, Орден Св. Володимира від Української православної церкви Київського патріархату. Він відвідував Україну кілька разів, зокрема очолював місію спстерігачів від Конгресу США на виборах Президента України 2014 року. 

Резолюція ґрунується на низці дій Конгресу, спрямованих на засудження Голодомору та вшанування його жертв, у тому числі й відкриття меморіалу Голодомору у Вашингтоні в 2015 році. За резолюцію тепер мають проголосувати в Сенаті.   

Читайте також:

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.