Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поведінка мешканців Львова під час Голокосту, 1941-1944"

3 жовтня Центр міської історії (Львів) запрошує на лекцію Тараса Мартиненка "Перед обличчям Катастрофи: поведінка мешканців Львова під час Голокосту (1941-1944)".

Основним завданням лекції є різні тактики поведінки мешканців Львова в умовах окупації та геноциду. У ході розповіді дослідник зосередиться на детальному аналізі всього діапазону поведінкових реакцій та інтерпретацій ситуації різними групами населення, на виокремленні їхньої локальної специфіки. 

Тарас Мартиненко – історик, працює над книжкою про соціальну історію Львова у роки Другої світової війни.

 

Подія відбувається в межах програми "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" - це серія меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові.

Впродовж березня-листопада 2018 року в місті відбуватимуться лекції, виставки, меморіальні концерти. Програма відбувається за підтримки Львівської міської ради та у співпраці дослідницьких, музейних та культурних організацій міста: Меморіальнй музей тоталітарних режимів "Територія терору", Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Благодійний фонд Хесед-Арьє, Львівський будинок органної та камерної музики, Музична аґенція Collegium Musicum, Програма єврейських студій УКУ, Благодійний фонд Бней Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера. 

3 жовтня, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Богомольця, 6).

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.