Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поведінка мешканців Львова під час Голокосту, 1941-1944"

3 жовтня Центр міської історії (Львів) запрошує на лекцію Тараса Мартиненка "Перед обличчям Катастрофи: поведінка мешканців Львова під час Голокосту (1941-1944)".

Основним завданням лекції є різні тактики поведінки мешканців Львова в умовах окупації та геноциду. У ході розповіді дослідник зосередиться на детальному аналізі всього діапазону поведінкових реакцій та інтерпретацій ситуації різними групами населення, на виокремленні їхньої локальної специфіки. 

Тарас Мартиненко – історик, працює над книжкою про соціальну історію Львова у роки Другої світової війни.

 

Подія відбувається в межах програми "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" - це серія меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові.

Впродовж березня-листопада 2018 року в місті відбуватимуться лекції, виставки, меморіальні концерти. Програма відбувається за підтримки Львівської міської ради та у співпраці дослідницьких, музейних та культурних організацій міста: Меморіальнй музей тоталітарних режимів "Територія терору", Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Благодійний фонд Хесед-Арьє, Львівський будинок органної та камерної музики, Музична аґенція Collegium Musicum, Програма єврейських студій УКУ, Благодійний фонд Бней Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера. 

3 жовтня, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Богомольця, 6).

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.