На Прикарпатті випадково знайшли крем’яний спис. ВІДЕО

Оприлюднені подробиці цікавої знахідки із Калущини, яку ще належить дослідити науковцям.

У краєзнавчий музей Калущини потрапила цікава знахідка — крем’яний наконечник списа, який був знайдений в селі Зелений Яр, в господарстві Віктора Співака, інформують "Вікна".

 Фото: Вікна

Спис, частина якого нині перебуває на тимчасовому зберіганні в краєзнавчому музеї Калущини, використовувався для полювання. Проте калуська знахідка є унікальною, переконаний старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів:

"Це є дуже тонка, ювелірна робота по кремнію. Такі екземпляри трапляються дуже рідко: зазвичай бувають довші або грубші наконечники".

Знахідка із Зеленого Яру зроблена з тонкої пластини кремнію, має 15,5 сантиметра в довжину і шість — в ширину. Також, за словами Івана Тиміва, наконечний має дуже оригінальну заточку, як у сучасної пили. Історик акцентує на дуже акуратній роботі первісного майстра.

Науковці переконані, що потрібно продовжити вивчення цієї пам'ятки археології.

Такі знахідки і нині є непоодинокими, каже науковець, але їх виявляють чорні археологи. Ці речі не потрапляють до музею, як і інформація про них.

Науковці просять калушан повідомляти про історичні знахідки і приносити їх до музею.

Нагадуємо, що недавно у Португалії знайшли уламки 400-річного корабля.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.