Останки 19-х вояків Армії УНР перепоховали під Могилевом-Подільським. ФОТО

28 вересня в с. Кукавка Могилів-Подільського району Вінницької області з військовими почестями перепоховали 19 солдатів Армії УНР.

Про це повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Усі фото - Святослав Шеремета

Українські вояки загинули в боях із Червоної армією під час польсько-радянської війни 1920 року, в якій Армії УНР билася в союзі з Військом Польським.

 
 
 

"Українські Герої були віднайдені та екснумовані під час спільної пошукової експедиції Українського інституту національної пам'яті та меморіально-пошукового центру Доля. Загиблих українських Героїв перепоховали відповідно до християнських звичаїв та віддали належні військові почесті. Дякую за реалізацію важливого проекту з увічнення пам'яті", - розповів Шеремета.

19 останків молодих чоловіків, які загинули внаслідок бойових дій, ексгумували пошуковці у 2017 році. За висновками українських військових істориків Андрія Руккаса, Михайла Ковальчука та Ярослава Тинченка, виявлені останки належали саме козакам Армії УНР.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.