АНОНС: 9 жовтня організатори фестивалю "Історія.UA" дадуть прес-конференцію в Києві

Фестиваль "Історія.UA" організовує Український інститут національної пам’яті до Дня захисника України.

Про це повідомила прес-служба УІНП. Прес-конференція відбудеться в агенції УКРІНФОРМ. 

Учасники: 

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;

Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка;

Тетяна Швидченко, представниця "Експертного корпусу";

Сергій Василюк, лідер гурту "Тінь Сонця".

У рамках фестивалю експонуватимуться виставки Інституту, функціонуватимуть фотозони, книжкові виставки, виставки зброї, дитячий майданчик, працюватиме військова пошта.

 

Головними подіями фестивалю стануть презентації серії арт-плакатів "Військова еліта Української революції 1917-21 рр", дитячої настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу", четвертого випуску книги "Усна історія українсько-російської війни", присвяченої бійцям добровольчих батальйонів, а також проекту "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія").

Також під час концерту за участю Христини Панасюк, учасників проекту "Пісні війни" та гуртів ТІНЬ СОНЦЯ і ТАРТАК відбудеться презентація світлового лазерного шоу "Історія українського війська

 

9 жовтня, вівторок, 11.00

Місце: УНІА "УКРІНФОРМ" (вул. Б. Хмельницького, 8/16, ст. м. "Театральна").

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.