Фестиваль "Історія: UA". ПРОГРАМА

13 жовтня в парку Шевченка та Червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка відбудуться численні презентації, лекції відомих істориків, книжкові виставки, дитячий майданчик, де, зокрема, працюватиме і "польова пошта", а також концерт українських зірок та світлове лазерне шоу.

Програму фестивалю на прес-конференції 9 жовтня розповіли його організатори.

"Популяризація історії - одне з головних завдань Українського інституту національної пам‘яті. Для того, щоб минуле ставало популярним, воно має бути цікавим. Тому ми започаткували фестиваль "Історія.UA" на якому демонструємо, як розповідати нашу історію, використовуючи нові підходи: арт-плакати, ігри, відео-історії, лекції на історичні теми, які виходять за межі шкільного підручника, різноманітні дискусійні майданчики, де можна зустрітися з однодумцями і відкрити для себе невідомі факти", - зазначив на прес-конференції, присвяченій фестивалю, голова Українського інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович.

Партнерами фестивалю "Історія.UA" виступили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Центр досліджень визвольного руху та ГО "Експертний корпус".

 Для збільшення натисність тут

Спеціально до фестивалю Український інститут національної пам’яті підготував кілька новинок, які уже викликали неабиякий інтерес: дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія російсько-української війни", присвячену бійцям добровольчих батальйонів, та проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія"). 

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю Христини Панасюк, гуртів "Тінь сонця" та "Тартак", а також учасників проекту "Пісні війни" - дуетів відомих артистів та учасників бойових дій. Перед виступом "Тартака" на стіні Червоного корпусу університету глядачі зможуть побачити світлове лазерне шоу "Історія українського війська", де за три хвилини можна буде простежити генезу українських захисників від дружинників князя Святослава до сучасних бійців ЗСУ.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.