АНОНС: Міністр культури відкриє Школу музейних лідерів у НІМУ

11 жовтня Національний музей історії України запрошує на урочисте відкриття Школи музейних лідерів – освітньо-студійного проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

У Національному музеї історії України на першу навчальну сесію зберуться 50 учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір. Це і працівники музеїв, і студенти профільних вишів, і журналісти, повідомили "Історичній правді" в Музеї.

Школу музейних лідерів урочисто відкриють Міністр культури України Євген Нищук,заступник директора Українського культурного фонду Ірина Жаркова,генеральний директор Національного музею України Тетяна Сосновська, директор Польського Інституту в Києві Бартош Мусялович, координатор із публікацій Програми імені Фулбрайта в Україні Мар'ян Лунів.

Програма Школи музейних лідерів передбачає три панельні сесії, що пройдуть у жовтні та листопаді 2018 року: І-ша сесія – 11–15 жовтня; ІІ-га сесія – 1–5 листопада; ІІІ-тя сесія – 17–21 листопада. На першій панелі студенти школи познайомляться із сучасним українським досвідом, який супроводжує музейну діяльність. Також слухачі виконають низку практичних задач та отримають завдання, які повинні будуть виконати в міжсесійний період.

Серед лекторів цієї панелі – культурний менеджер, галерист Павло Гудімов, директор з маркетингу телеканалу "Еспресо" Микола Типусяк, дизайнер Сергій Бобак, мотиваційний психолог Анна Вощинкіна, менеджер проекту "Школа музейних лідерів" Олексій Кислухін.

По завершенню навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти коротке стажування в музеях Кракова (на власний вибір).

11 жовтня, четвер, 11.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Контакт: 096 281 82 85 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.