АНОНС: Проект про боротьбу УПА “Проти Голіафа” відкриють в УКРІНФОРМі

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасить проект “Проти Голіафа” — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа". Йдеться про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху.  

 

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю. Сьогодні ми розповімо про вісім рішень восьми людей. Людей, які творили історію визвольного руху", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.  

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня Україна відзначає державне свято День захисників. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Організатори запрошують до УКРІНФОРМу, щоб дізнатися хто є героями проекту та які рішення вони приймали.

Відкриватимуть виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор УКРІНФОРМ Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

11 жовтня, 11.30

Місце: біля входу в УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Організатор: Центр досліджень визвольного руху. Партнери: Українське національне інформаційне агентство УКРІНФОРМ та Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.