Проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені

Проросійський провокатор і пропагандист, британець Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Лига.Новости".

 Фото: Українська правда

До могильного хреста пропагандист прикріпив банер з написом "Тут похований український нацист Степан Бандера".

Нагадуємо, 15 жовтня – річниця загибелі Бандери, якого було вбито агентом КГБ у Мюнхені.

З початку військової агресії РФ на Донбасі Філліпс неодноразово бував на окупованих територіях Донецької та Луганської областей до 2017 року включно. Там разом з проросійськими бойовиками він знімав пропагандистські відео для російських пропагандистських ЗМІ.

У липні 2014 року Служба безпеки України затримала Філліпса і ухвалила рішення про його видворення за межі України із забороною в'їзду на 3 роки. Після цього він повернувся до Росії, а звідти – на Донбас і продовжив роботу.

У серпні 2018 р. Філіпс увірвався до будівлі посольства Грузії у Лондоні під час виставки про російсько-грузинську війну 2008 року. Його затримала поліція.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.