У пустелі Гобі знайшли скелет 17-метрового динозавра

Група вчених Японії і Монголії в ході спільного дослідження на території пустелі Гобі виявила скелет великого динозавра.

Про це повідомляє "УМ" з посиланням на агентство Jiji Press.

Окам'янілі сліди динозавра, який, ймовірно, був досить великим представником свого загону і досягав у довжину 17 м - на 5 м більше, ніж знаменитий хижий тиранозавр

Фото: Jiji Press

 

За словами фахівців, знайдені кістки з високою ймовірністю належать зауроподу, а їх вік сягає 70 мільйонів років.

Ці травоїдні динозаври мешкали в юрський і крейдяний періоди на всіх континентах. Їх довжина могла перевищувати 20 метрів, а маса становила від 15 до 30 тонн. Вони легко виживали в сухому кліматі та інших екстремальних умовах.

Серед виявлених кісток головними є тазобедренна і хвостова частина скелета, в тому числі велика стегнова кістка довжиною 1,55 метра.

Це один з найбільших зразків, знайдених в цьому регіоні при розкопках шару грунту, відповідного пізнього крейдового періоду.

У ході експедиції вони змогли відшукати скам'янілий слід двоногого травоїдного динозавра, що належить до загону орнітоподів. Його розміри становлять 86 на 115 сантиметрів, що близько до рекордних показників за всю історію проведення розкопок.

При цьому сам динозавр, ймовірно, був досить великим представником свого загону і досягав у довжину 17 м - на 5 м більше, ніж знаменитий хижий тиранозавр.

Нагадуємо, що у квітні на паризькому аукціоні продали два стародавніх скелети динозаврів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.