Дубровник, Венеція та Піза в близькому майбутньому можуть затонути?

Зростаючий рівень моря через танення льодовиків вже до 2100 року призведе до затоплення, повеней і ерозії прибережних районів Середземного моря, – до такого висновку прийшли вчені Кільського університету Німеччини. А це означає, що близько 50 знаменитих історичних об’єктів регіону виявляться затоплені вже в наступному столітті.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на dialogs.org.ua.

 Дубровник, Хорватія

Фото: Delo.ua

У список місць, яким загрожує зникнення, потрапили Венеція, Родос, історичний центр Пізи, туніська Медіна, Дубровник, Пафос, Біблос, старе місто Корфу, Сіракузи, Равенна і багато інших об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходяться в прибережній зоні.

Підвищення рівня Світового океану відбувається через теплове розширення океанської води, а також в результаті танення полярних крижаних щитів в Антарктиді і Гренландії. За XX століття середній рівень піднявся на 17 см і продовжує рости. Швидкість зростання рівня Світового океану щорічно збільшується в середньому на 0,084 міліметра.

Відповідно до недавніх досліджень, з 1992 року Антарктида втратила більше 2,7 трильйона тонн льоду, що призвело до підняття рівня води майже на 8 міліметрів. В останні п’ять років середня швидкість танення в три рази вище, ніж за попередні два десятиліття (!).

Вчені б’ють на сполох, сподіваючись, що їх дослідження допоможе урядам середземноморських країн виробити стратегії щодо захисту унікальних пам’яток і можливого їх переміщення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.