Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів

20 жовтня у замку відкриють мистецьку виставку.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 Фото: Photographers.com.ua

У суботу, 20 жовтня, всередині Свірзького замку, що в Перемишлянському районі на Львівщині, вперше за близько 50 років відбудеться виставка. Вона проходитиме до кінця листопада і стосуватиметься історії замку. Досі замок був закритий для відвідувачів через непристосованість приміщень під мистецькі проекти.

Як повідомила програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представлять картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Над цією виставкою працювали музикант та дизайнер Павло Гудімов, художник Володимир Костирко, зберігачка фондів Львівського музею історії релігії Світлана Тимків та Анастасія Камалдінова.

"Ми показуємо замок таким, яким він є сьогодні, лише вибудовуючи експозицію в старих стінах. Замок привідкриває свої двері та ділиться потаємним. Це дійство — прогулянка замком у невеликих групах з дослідниками, які знають замок і всі його таємниці", — зазначила кураторка проекту, історикиня Наталія Матлашенко.

Виставку відкриють 20 жовтня об 11:00. Після цього експозиція працюватиме з 11:00 до 17:00 протягом четверга-неділі до кінця листопада. Відвідати виставку можна буде лише за попереднього запису у екскурсійну групу за телефоном 096-721-88-68. Вхід на виставку у день відкриття буде безкоштовним, пізніше організатори встановлять вартість екскурсії.

Подію організовує Спілка архітекторів України за грантові кошти Українського культурного фонду. У рамках цього гранту вкінці листопада також відбудеться презентація проекту ревіталізації Свірзького замку.

Довідково. Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття.

Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України ,яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.

Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 рр.

Читайте також:

На Львівщині руйнується Поморянський замок. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.