АНОНС: У Києві презентують видання про репресії проти німців під час Великого терору

23 жовтня в Києві відбудеться дві презентації збірника документів "Великий терор" в Україні. Німецька операція 1937-38 рр."

Про це "Історчиній правді" повідомлили в Галузевому державному архіві СБУ, під патронатом якого вийшло видання.

Збірник висвітлює проведення радянською владою на території України насильницької операції, спрямованої на знищення німецького населення. 

 

Книга містить 258 документів, що відображають підготовку, особливості проведення та наслідки "німецької операції" в Україні та вступні науково та історіографічну статті.

Як й аналогічні національні операції, які проводились у часи "Великого терору", німецька операція була завуальована як контррозвідувальна, і проводилась відповідно до чітких наказів, які надходили з Москви.

Видання підготовлено спільно Галузевим державним архівом СБУ, Інститутом культури та історії німців Північно-Східної Європи при університеті м. Гамбурга (Федеративна Республіка Німеччина) та з залученням фахівців Інституту історії НАН України.

23 жовтня, вівторок

15.00, в академічному форматі

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, ауд 349).

18.30, як публічна подія

Місце: Київський коледж зв’язку (вул. Леонтовича, 11).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.