Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації" у Львові

25 жовтня у Львові відбудеться лекція Михайла Тяглого "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації.

Під час німецької та румунської окупації України поряд з євреями ще одна група населення України зазнала переслідувань та зрештою загибелі лише через своє біологічне походження. У повоєнні десятиліття її доля залишалася поза увагою, а причини загибелі, як їх усвідомлювали в повоєнному суспільстві, обумовлювалися усталеними стереотипами самого суспільства щодо цієї групи жертв.

 

Якими насправді були мотиви переслідувань окупантами ромського населення та як формувалася смертоносна окупаційна машина винищення ромів? Якими були співвідношення ідеології та прагматизму, центральних наказів та місцевих ініціатив у появі вбивчого механізму?

Чи існували регіональні особливості у цьому явищі відповідно до окупаційних зон, на які було поділено Україну? Яким було ставлення місцевого населення до переслідуваних? Зрештою, як самі роми сприймали утиски та вбивства і які стратегії виживання практикували?

Саме цим питанням буде присвячена лекція наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту, відповідального редактора наукового часопису "Голокост і сучасність" Михайла Тяглого.

Лекція відбудеться у межах проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" − серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського табору СД у Львові.

25 жовтня, четвер, 17.00

Місце: меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, просп. Чорновола, 45-Г). 

Організатори: "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.