Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації" у Львові

25 жовтня у Львові відбудеться лекція Михайла Тяглого "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації.

Під час німецької та румунської окупації України поряд з євреями ще одна група населення України зазнала переслідувань та зрештою загибелі лише через своє біологічне походження. У повоєнні десятиліття її доля залишалася поза увагою, а причини загибелі, як їх усвідомлювали в повоєнному суспільстві, обумовлювалися усталеними стереотипами самого суспільства щодо цієї групи жертв.

 

Якими насправді були мотиви переслідувань окупантами ромського населення та як формувалася смертоносна окупаційна машина винищення ромів? Якими були співвідношення ідеології та прагматизму, центральних наказів та місцевих ініціатив у появі вбивчого механізму?

Чи існували регіональні особливості у цьому явищі відповідно до окупаційних зон, на які було поділено Україну? Яким було ставлення місцевого населення до переслідуваних? Зрештою, як самі роми сприймали утиски та вбивства і які стратегії виживання практикували?

Саме цим питанням буде присвячена лекція наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту, відповідального редактора наукового часопису "Голокост і сучасність" Михайла Тяглого.

Лекція відбудеться у межах проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" − серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського табору СД у Львові.

25 жовтня, четвер, 17.00

Місце: меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, просп. Чорновола, 45-Г). 

Організатори: "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.