АНОНС: Інтелектуали з групи "Першого грудня" представлять "Слово про свободу і відповідальність"

Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Публічна розмова із відомими інтелектуалами, учасниками Ініціативної групи "Першого грудня" з нагоди публікації книги "Слово про свободу і відповідальність"

Учасники ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Юрій Щербак представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

До збірки, що побачила світ у видавництві "Дух і літера" увійшли програмні документи Ініціативної групи "Першого грудня".

 

Протягом понад семи років Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

Учасники події:

  • Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, черговий головуючий Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Йосип Зісельс, керівник конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Юрій Щербак, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, учасник Ініціативної групи "Першого грудня".

Модерує Ярина Ясиневич, громадська діячка, співупорядниця книги.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.

25 жовтня, четвер, 13.00

Місце: Інформаційна агенція Укрінформ, 2 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.