АНОНС: Інтелектуали з групи "Першого грудня" представлять "Слово про свободу і відповідальність"

Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Публічна розмова із відомими інтелектуалами, учасниками Ініціативної групи "Першого грудня" з нагоди публікації книги "Слово про свободу і відповідальність"

Учасники ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Юрій Щербак представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

До збірки, що побачила світ у видавництві "Дух і літера" увійшли програмні документи Ініціативної групи "Першого грудня".

 

Протягом понад семи років Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

Учасники події:

  • Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, черговий головуючий Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Йосип Зісельс, керівник конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, учасник Ініціативної групи "Першого грудня";
  • Юрій Щербак, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, учасник Ініціативної групи "Першого грудня".

Модерує Ярина Ясиневич, громадська діячка, співупорядниця книги.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.

25 жовтня, четвер, 13.00

Місце: Інформаційна агенція Укрінформ, 2 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.