АНОНС: У Києві відзначать 30-річчя Української Гельсінської спілки. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

26-27 жовтня пройде наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)" та відкриється виставка про історичну роль УГС.

"Українська Гельсінська Спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-тих- початку 1990 -тих. Її творці, зокрема колишні політв'язні В'ячеслав Чорновіл та Михайло Горинь, ставили собі за мету перетворити організацію в політичну, згодом – в партію, опозиційну до комуністичної. Відразу після створення нової організації у 1988 році вона привернула увагу КГБ. Вже незабаром в їх документах УГС фігурує як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. І вони не помилилися", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За словами очільника УІНП, ця організація вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, а її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги - відновлення незалежності України в 1991 році. 

 

26-27 жовтня, 11.00

Наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)"

Місце: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40, готель "Експрес", конференц-зала, IV поверх.

27 жовтня о 15.30

Відкриття фотодокументальної виставки "Історична роль УГС".

Місце: зала Національного музею літератури (вул. Б.Хмельницького 11). Після відкриття заплановано виступ Тараса Компаніченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, Ветеранським об’єднанням "Українська Гельсінська спілка" та Музеєм шістдесятництва.

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

У листопаді 1976 року група правозахисників об'єдналася в Українську групу сприяння використанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу. Більшість її членів були ув’язнені радянським режимом.

Саме вони, відсидівши довгі терміни ув'язнення, наприкінці 1980-х років масово поверталися в Україну. І, маючи за плечима досвід шістдесятників і роки правозахисної діяльності в співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, використали нові можливості для створення першої антикомуністичної опозиційної організації – Української Гельсінської Спілки (УГС).

7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові було проголошено Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки. Засновниками стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Микола Горбаль, Євген Пронюк, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Степан Хмара та Зиновій Красівський. Очолив УГС Левко Лук'яненко.

Створення регіональних організацій УГС протягом 1988 року відбулося по всій Україні, члени Спілки не обмежували власну діяльність суто заходами УГС – вони входили в актив і керівництво інших патріотичних громадських організацій: Народний Рух України, Всеукраїнське товариство "Меморіал", "Просвіта", "Товариство української мови", Товариство політв'язнів і репресованих, Асоціація "Зелений світ" тощо.

За активної участі і впливу Української Гельсінської Спілки були проведені численні вшанування жертв комуністичних репресій по всій Україні, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, "Живий ланцюг єднання", вибори до Верховної Ради УРСР та сотні мітингів за вихід зі складу СРСР і недопущення підписання нового Союзного договору.

Базові Принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, проголошеної Верховною Радою УРСР 16 липня 1990-го року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УРП/УГС Левко Лук’яненко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.