Вийшла книга інтелектуалів із групи “Першого грудня”

У Києві презентували “Слово про свободу та відповідальність”. У збірці — тексти групи “Першого грудня”. Звернення та міркування впливових інтелектуалів впродовж останніх 7 років, під час яких відбулися ключові зміни в новітній історії країни.

Про це "Історичній правді" повідомили в секретаріаті Ініціативної групи.

Гузар міркує, що таке бути українцем, Брюховецький називає покоління, яке змінить країну, Захаров пояснює співвідношення між правом і справедливістю, Маринович осмислює спадщину минулого, Зісельс пише про шлях до свободи, а Панченко про роздержавлення людини, Сверстюк дає напрямні громадянському суспільству, а Горбулін прогнозує розвиток України, Гаврилишин пропонує декларацію обов’язків людини. 

"Наша праця і ця книга — про те, як ми бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства. Водночас ми прагнемо дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї", — ці слова Хартії вільної людини, програмного документу Групи "Першого грудня" характеризують і 7 років роботи групи, і представлену нині книгу і життєве кредо авторів.

 

Авторами книги є 17 осіб, що належать чи належали до групи: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Збірку, що вийшла у видавництві "Дух і літера" презентували 25 жовтня у Києві в Інформаційній агенції "УКРІНФОРМ".

У презентації взяли участь автори: Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Володимир Панченко, а також керівник проекту Іван Васюник, видавець головний редактор видавництва "Дух і літера" Леонід Фінберг, упорядники книги Олена Шарговська та Ярина Ясиневич. представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

"Це книга, до якої можна і треба повертатися. Для натхнення, для пошуку відповідей, для мотивації і розради. Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Які виклики громадянської відповідальності? Тексти групи "Першого грудня" не претендують на всеохопні відповіді, але дають поштовх для власного осмислення країни, суспільства, себе як громадянина і людини", — пояснюють упорядники книги.

До книги "Слово про свободу та відповідальність. Ініціативна група "Першого грудня" у документах і текстах" увійшли програмні документи та ключові тексти учасників. Протягом понад семи років роботи Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

З нагоди презентації книги учасники групи "Першого грудня" Володимир Панченко, Євген Захаров, Йосип Зісельс та Мирослав Маринович прочитали серію лекцій "Про свободу і відповідальність" для студентів столичних вишів: Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої входять чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.