У центрі Дніпра пам’ятник комсомольцям залили фарбою. ФОТО

У Дніпрі, на Соборній площі, невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям. Постраждали фігури комсомольців і підніжжя монумента.

На стіні поряд із пам’ятником невідомі написали "Ні червоному терору", повідомляє Радіо Свобода. 

Соборний райвідділ поліції вже відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 (хуліганство). 

Пам'ятник поки не демонутвали, незаважаючи на вимоги чинного закону про засудження нацистського і комунстичного тоталітарних режимів.

 

2016 року мерія Дніпра обіцяла, що пам’ятник комсомольцям демонтують. Планувалося, що монумент перенесуть до майбутнього Музею тоталітарної доби.

Проте, як стверджують у комісії з питань декомунізації при міській раді, цей та ще кілька пам’ятників не потрапили під дію закону через бюрократичні перепони.

 

За даними громадських активістів ініціативи "Стоп совок", недекомунізованими у Дніпрі залишилися кілька об’єктів, зокрема і пам’ятник комсомольцям на Соборній площі та пам’ятник комісарам на лівому березі.

Пам'ятний знак комсомольцям у тоді ще Дніпропетровську відкрили 2010 року біля музею історії комсомолу.

Об’єкт установили на честь 90-річчя створення комсомольських організацій Дніпропетровщини. У бронзі відлили двох молодих людей, котрі саджають дерево. Автор скульптури – Юрій Павлов. Пам’ятник, як стверджували ініціатори його встановлення – комсомольські функціонери радянських часів, виготовили за рахунок добровільних внесків. На скульптуру зібрали 600 тисяч гривень.

Як повідомлялося, проросійський провокатор і пропагандист Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.