Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипмісії УНР у Стамбулі

Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

3 листопада глава держави зазначив, що має за честь розпочати офіційний візит до Турецької Республіки з цього символічного місця, де 100 років тому було відкрито Амбасаду Української Народної Республіки, повідомляє офіційний сайт Президента України.

"Дуже важливо, що Посольство у Стамбулі було відкрито одним із перших дипломатичних представництв Української Народної Республіки. Дуже важливо, що в Османській імперії тоді була абсолютно тверда позиція по визнанню УНР, імперія визнала її однією з перших. Дуже важливо, що в ті роки видатні українці захищали права українців і представляли Україну", — сказав Петро Порошенко під час урочистої церемонії.

Під час візиту до Стамбула 3 листопада 2018 року. Фото: прес-служба Президента України

Президент подякував українському Посольству і Консульству, які провели велику дослідницьку роботу, турецьким партнерам, які допомогали задля відкриття цієї дошки та іспанським партнерам у співпраці з якими були отримані всі необхідні дозволи, щоб була можливість вшанувати пам’ять української Амбасади.

Також Глава держави відзначив громаду, яка сьогодні численно і гостинно зустрічає українську делегацію.

"Дуже важливо, що тут сьогодні є і хлопчики, і дівчатка в українських національних костюмах, і в кримськотатарських. Ми вітаємо таку гостинність і такий зв’язок між громадою і українською владою", — сказав він.

Глава держави подякував Туреччині за абсолютно тверду позицію підтримки суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. "Нам приємне запевнення, що Туреччина ніколи не визнає незаконної анексії Криму", — наголосив Президент.

ДОВІДКА:

9 лютого 1918 року Османська імперія підписала Берестейський мир, визнаючи Українську Народну Республіку як незалежну і суверенну державу. Цей договір було ратифіковано 22 серпня 1918 року вже в період Гетьманату. Українська Держава та Османська імперія на взаємній основі відкрили дипломатичні місії.

Керівниками дипломатичної місії Української Держави та УНР в Стамбулі були: Михайло Суковкін  (1918—1919 рр.), Олександр Лотоцький (1919—1920 рр.) та Ян Токаржевський-Кардашевич (1920—1921 рр.). У 1921—1922 рр. Посольство УНР очолював радник Володимир Мурський, який згодом став представником екзильного уряду УНР в Стамбулі.

З квітня 1919 року до травня 1922 року Посольство УНР здійснювало свою діяльність у Стамбулі в орендованому приміщенні на вул. Таксім, 25, яку сьогодні перейменовано на вул. Замбак.

У 1986-1988 роках у рамках реконструкції історичної частини району Бейоглу низку будинків знесли і проїжджу частину бульвару Тарлабаши розширили. Будівля колишнього Посольства УНР реконструювали і в 2006 році її викупив Уряд Іспанії. Зараз у ній діє Інститут Сервантеса.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Володимир Мурський — представник екзильного уряду УНР у Стамбулі

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.