Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипмісії УНР у Стамбулі

Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

3 листопада глава держави зазначив, що має за честь розпочати офіційний візит до Турецької Республіки з цього символічного місця, де 100 років тому було відкрито Амбасаду Української Народної Республіки, повідомляє офіційний сайт Президента України.

"Дуже важливо, що Посольство у Стамбулі було відкрито одним із перших дипломатичних представництв Української Народної Республіки. Дуже важливо, що в Османській імперії тоді була абсолютно тверда позиція по визнанню УНР, імперія визнала її однією з перших. Дуже важливо, що в ті роки видатні українці захищали права українців і представляли Україну", — сказав Петро Порошенко під час урочистої церемонії.

Під час візиту до Стамбула 3 листопада 2018 року. Фото: прес-служба Президента України

Президент подякував українському Посольству і Консульству, які провели велику дослідницьку роботу, турецьким партнерам, які допомогали задля відкриття цієї дошки та іспанським партнерам у співпраці з якими були отримані всі необхідні дозволи, щоб була можливість вшанувати пам’ять української Амбасади.

Також Глава держави відзначив громаду, яка сьогодні численно і гостинно зустрічає українську делегацію.

"Дуже важливо, що тут сьогодні є і хлопчики, і дівчатка в українських національних костюмах, і в кримськотатарських. Ми вітаємо таку гостинність і такий зв’язок між громадою і українською владою", — сказав він.

Глава держави подякував Туреччині за абсолютно тверду позицію підтримки суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. "Нам приємне запевнення, що Туреччина ніколи не визнає незаконної анексії Криму", — наголосив Президент.

ДОВІДКА:

9 лютого 1918 року Османська імперія підписала Берестейський мир, визнаючи Українську Народну Республіку як незалежну і суверенну державу. Цей договір було ратифіковано 22 серпня 1918 року вже в період Гетьманату. Українська Держава та Османська імперія на взаємній основі відкрили дипломатичні місії.

Керівниками дипломатичної місії Української Держави та УНР в Стамбулі були: Михайло Суковкін  (1918—1919 рр.), Олександр Лотоцький (1919—1920 рр.) та Ян Токаржевський-Кардашевич (1920—1921 рр.). У 1921—1922 рр. Посольство УНР очолював радник Володимир Мурський, який згодом став представником екзильного уряду УНР в Стамбулі.

З квітня 1919 року до травня 1922 року Посольство УНР здійснювало свою діяльність у Стамбулі в орендованому приміщенні на вул. Таксім, 25, яку сьогодні перейменовано на вул. Замбак.

У 1986-1988 роках у рамках реконструкції історичної частини району Бейоглу низку будинків знесли і проїжджу частину бульвару Тарлабаши розширили. Будівля колишнього Посольства УНР реконструювали і в 2006 році її викупив Уряд Іспанії. Зараз у ній діє Інститут Сервантеса.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Володимир Мурський — представник екзильного уряду УНР у Стамбулі

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.