Президент привітав українців із 75-літтям перемоги в битві за Київ

Президент України Петро Порошенко назвав вигнання нацистів із Києва 6 листопада 1943 року історичною перемогою у "вікопомній битві за Київ".

"Сьогодні ми доземно вклоняємося світлій пам’яті тих, хто поліг за нашу свободу, сердечно вшановуємо легендарних звитяжців Другої світової війни, вкотре усвідомлюємо, що любов до рідної землі та всенародна єдність роблять нас нездоланними", — ідеться в привітанні, опублікованому на офіційному сайті Президента України.

"Звільнивши місто від ворога, ви вдихнули в нього нове життя, спільними зусиллями відродили споконвічну велич нашої золотоверхої столиці, зберегли й примножили її культурну та духовну спадщину", — звернувся президент до ветеранів Другої світової війни.

Порошенко подякував усім мешканцям столиці, які разом із іншими українцями безстрашно відстоювали доленосний вибір нашого народу у тривожний час Революції Гідності, і всім тим, хто нині зі зброєю в руках боронить незалежність країни від агресора.

Як повідомлялося, Петро Порошенко відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919—1922 роках.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.