Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипмісії УНР у Стамбулі

Президент відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

3 листопада глава держави зазначив, що має за честь розпочати офіційний візит до Турецької Республіки з цього символічного місця, де 100 років тому було відкрито Амбасаду Української Народної Республіки, повідомляє офіційний сайт Президента України.

"Дуже важливо, що Посольство у Стамбулі було відкрито одним із перших дипломатичних представництв Української Народної Республіки. Дуже важливо, що в Османській імперії тоді була абсолютно тверда позиція по визнанню УНР, імперія визнала її однією з перших. Дуже важливо, що в ті роки видатні українці захищали права українців і представляли Україну", — сказав Петро Порошенко під час урочистої церемонії.

Під час візиту до Стамбула 3 листопада 2018 року. Фото: прес-служба Президента України

Президент подякував українському Посольству і Консульству, які провели велику дослідницьку роботу, турецьким партнерам, які допомогали задля відкриття цієї дошки та іспанським партнерам у співпраці з якими були отримані всі необхідні дозволи, щоб була можливість вшанувати пам’ять української Амбасади.

Також Глава держави відзначив громаду, яка сьогодні численно і гостинно зустрічає українську делегацію.

"Дуже важливо, що тут сьогодні є і хлопчики, і дівчатка в українських національних костюмах, і в кримськотатарських. Ми вітаємо таку гостинність і такий зв’язок між громадою і українською владою", — сказав він.

Глава держави подякував Туреччині за абсолютно тверду позицію підтримки суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. "Нам приємне запевнення, що Туреччина ніколи не визнає незаконної анексії Криму", — наголосив Президент.

ДОВІДКА:

9 лютого 1918 року Османська імперія підписала Берестейський мир, визнаючи Українську Народну Республіку як незалежну і суверенну державу. Цей договір було ратифіковано 22 серпня 1918 року вже в період Гетьманату. Українська Держава та Османська імперія на взаємній основі відкрили дипломатичні місії.

Керівниками дипломатичної місії Української Держави та УНР в Стамбулі були: Михайло Суковкін  (1918—1919 рр.), Олександр Лотоцький (1919—1920 рр.) та Ян Токаржевський-Кардашевич (1920—1921 рр.). У 1921—1922 рр. Посольство УНР очолював радник Володимир Мурський, який згодом став представником екзильного уряду УНР в Стамбулі.

З квітня 1919 року до травня 1922 року Посольство УНР здійснювало свою діяльність у Стамбулі в орендованому приміщенні на вул. Таксім, 25, яку сьогодні перейменовано на вул. Замбак.

У 1986-1988 роках у рамках реконструкції історичної частини району Бейоглу низку будинків знесли і проїжджу частину бульвару Тарлабаши розширили. Будівля колишнього Посольства УНР реконструювали і в 2006 році її викупив Уряд Іспанії. Зараз у ній діє Інститут Сервантеса.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Володимир Мурський — представник екзильного уряду УНР у Стамбулі

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці