В обласний краєзнавчий музей на Підкарпатті принесли старовинну амфору. ФОТО

Мешканець Івано-Франківщини передав в обласний краєзнавчий музей старовинну амфору, яку відкопав на городі.

Про це інформує "Дzeркало Меdіа" з посиланням на "Бліц-Інфо".

За словами директора комунального підприємства "Пам’ять" Василя Тимківа, знахідку відкопали в селі Стецева Снятинського району Івано-Франківської області

"Хлопець копав бабусі город, зачепив і витягнув цю амфору. Онук запитав бабусю, чому вона старі горщики порозкидала на городі, а вона сказала, що то не її. Тоді хлопець зателефонував нам", — розповідає Тимків.

 

Після передачі в Івано-Франківський краєзнавчий музей знахідку відразу оглянула археолог й краєзнавець Марія Вуянко. Втім, за її словами, про датування цієї амфори наразі говорити ще зарано.

"Спочатку треба її добре вивчити. Це безперечно амфора, але вона має поливу і носик.

З опису ,який мені дали, я думала, що це амфора сарматів, адже знайдено в тій місцині. Проте їх амфори були круглі з загостреним денцем, а ця відрізняється. Тож потрібно вивчати", — каже Вуянко.

 

Як розповів директор краєзнавчого музею Ярослав Штиркало, подібних предметів у музейній колекції немає.

"Треба вивчати, адже навіть у фахівців археології є багато запитань до цієї знахідки: який це період, до якої доби вона відноситься.

Спочатку археологи опрацюють її, щоб дізнатися кому вона належала, потім буде очищення і реставрація, а тоді вже можна буде її презентувати в експозиції", — пояснив директор.

Як повідомлялося, в Коломиї Івано-Франківської області вандали повалили хрести на польському цвинтарі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.